- продублювати
- —————————————————————————————проду́блюватидієслово недоконаного видувід: дуби́ти—————————————————————————————продублюва́тидієслово доконаного видувід: дублюва́ти
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
продублювати — I прод ублювати юю, юєш, недок., продуби/ти, дублю/, ду/биш; мн. проду/блять; док., перех. Обробляти дубленням. Продубити шкури. || перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.). II продублюв ати ю/ю, ю/єш,… … Український тлумачний словник
продубити — див. продублювати … Український тлумачний словник
продублювання — я, с. Дія за знач. продублювати … Український тлумачний словник
продублюватися — юється, недок., продуби/тися, ду/биться; мн. проду/бляться; док. 1) Піддаватися дубленню; робитися дубленим. || перен. Ставати грубим, шорстким (про шкіру людини під дією вітру, холоду, сонця і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до продублювати … Український тлумачний словник
продубльований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продублювати … Український тлумачний словник